Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зочити

Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЧИТИ"
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Гейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. ІІІ. 38.
Маза́рня, -ні, ж. Печь для гонки смолы. Черк. у.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Сим. 147. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Нѣжин. у. Топкое мѣсто. Волч. у. Кобилиці... у прогної поховались. Рудч. Ск. І. 87. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина. Волч. у.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.