Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха!
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Пристановисько, -ка, с. = пристановище.
Скомина, -ни, ж. Оскомина.
Справа 2 нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. З середини шашіль виточує гниле суччя.
