Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова.
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив.
2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш?
Пров'язь, -зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
