Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келюх

Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЮХ"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Описати Cм. описувати.
Погукнути Cм. погукувати.
Поснядіти, -дію, -єш, гл. О творогѣ: испортиться. Мнж. 190. Сир поснядіє, як його не посолиш. Черном.
Ревтух, -ха, м. = рептух.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.