Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотуша

Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУША"
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме. Рудч. Ск. II. 151.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.