Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанієць

Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Вишенька, -ки, ж. Ум. отъ вишня.
Голодрабий, -а, -е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля. Рудч. Ск. І. 75.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.