Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Сидить баба в літнику.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає.
Недбалість, -лости, ж.
1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав.
2) Беззаботность, безпечность.
Нюнка, -ки, ж. Раст.
1) Sparganium simplex L.
2) Sparganium ramosum L.
Огризати, -за́ю, -єш, сов. в. огри́зти, -зу, -зе́ш, гл. = обгризати, обгризти.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
