Змагнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Возразить, заспорить. Всяке обіждає, корить, а вона і не змагнеться.
Короставка, -ки, ж.
1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово.
2) = коропа.
Отаман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. Отаманом артіль кріпка.
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило.
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно.
Тискавка, -ки, ж. = лускач.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає.
