Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косиця

Косиця, -ці, ж. 1) Небольшая коса. 2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г. 3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53. 1) = косниця. А в пшениці золоті косиці. Н. п. 5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. косичка, косиченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Би-Сь Cм. би.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887, VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Є́ресь, -сі, ж. Ересь.
Із'є.. Cм. з'є.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.  
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати. Мет. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.