Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косиця

Косиця, -ці, ж. 1) Небольшая коса. 2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г. 3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53. 1) = косниця. А в пшениці золоті косиці. Н. п. 5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. косичка, косиченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій. Мет. 46.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Ужиточно нар. Полезно.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.