Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Нирнути Cм. ниряти.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Убоятися, -нюся, -єшся, сов. в. убоятися, -боюся, -їшся, гл. Бояться, убояться, страшиться, устрашиться. Ідіть, душі, не вбояйтеся. Божої сили не вбоїмось. Не вбоїмось мого! нехай таки буде правда.
