Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косиця

Косиця, -ці, ж. 1) Небольшая коса. 2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г. 3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53. 1) = косниця. А в пшениці золоті косиці. Н. п. 5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. косичка, косиченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСИЦЯ"
Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Братній, -я, -є. Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.