Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котячий

Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Котя, -тя́ти, с. 1) Котенокъ. 2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині. Св. Л. 100.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Онудніти, -ні́ю, -єш, гл. Заскучать, сидя без работы.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Передивитися Cм. передивлятися.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Приворотень, -тня, м. Раст. a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Neottia aris L. ЗЮЗО. І. 129. в) Tanacetum vulgare L. Вх. Зн. 55.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.