Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл.
1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію.
2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив.
3) Оттискивать, оттиснуть.
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде.
Небогий, -а, -е. Бѣдный.
Послухач, -ча, м. Слушатель. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L.
Темносиній, -я, -є. Темносинє небо.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав.
