Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошениця

Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ном. № 13874. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю. Мнж. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШЕНИЦЯ"
Греча́нка, -ки, ж. = Гречаниця. Желех.
Замняхкинитися, -нюся, -нишся, гл. = замакітритися? Чогось мені світ замняхкинився. Подольск. г.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Звія́шки, -шок, ж. мн. У ткачей: снарядъ, на который надѣваются нитки для наматыванія ихъ на катушку челнока. Части ихъ: квадратная подставка — підні́же, на двухъ противоположныхъ сторонахъ вдолблены два столбика — стояки́, на нихъ сверху лежитъ валикъ — вало́к, на каждый конецъ валика, у самыхъ столбиковъ и внутри ихъ, надѣвается по три дощечки — ли́ствиці: въ центрѣ (гдѣ ихъ проникаетъ валикъ) онѣ шире, а къ концамъ сходятся подъ острымъ угломъ; раздвинутая ли́ствиці составляютъ двѣ шестиугольныя звѣзды; концы противоположныхъ ли́ствиць соединены между собою ка́чками; ка́чка — тонкая узкая дощечка, къ обоимъ концамъ которой прикрѣплены шворки, другимъ концемъ своимъ захватывающія концы листвиць, не дозволяя имъ расходиться. МУЕ. III. 14.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. І. 374.  
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Шевч. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. КС. 1887. VIII. 774. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. Грин. III. 185. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. О. 1862. IV. 19. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Мет. 83. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити. Грин. III. 248.
Сласно нар. Лакомо. К. ХП. 63. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Ном. 7239. Сласно їла. Славяносерб. у.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.