Брижик, -ка, м.
1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики.
2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ.
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Або віддай їх кому... або де хоч подінь.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Останню копійку протратив.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Який вродивсь, таким і вмерти. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. Вродилось просо таке славне. Та вродиться та льониченько. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Він так і вродивсь перед моїми очима.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.
