Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошуля

Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Гол. II. 18. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. Чуб. V. 373. 2) Струпья на головѣ ребенка. КС. 1893. VII. 80. Вх. Ян. 29. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Мет. 287. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. Макс. В тонких білих кошулечках козака водили. Чуб. V. 306. Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Лебедин, -на, м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Папіра, -ри, ж. Бумага, документа. Треба всякую папіру привести як раз до шниру. Котл. Од. 491.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Росквасити Cм. росквашувати.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.