Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошуля

Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Гол. II. 18. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. Чуб. V. 373. 2) Струпья на головѣ ребенка. КС. 1893. VII. 80. Вх. Ян. 29. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Мет. 287. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. Макс. В тонких білих кошулечках козака водили. Чуб. V. 306. Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Бурий, -а, -е. 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. Фр. Пр. 130. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. Вх. Уг. 225. 3) Сердитый, разсерженный. Фр. Пр. 130.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Н. п. Ум. Дзю́бка.
Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця. Желех.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2)манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Сухоребриця, -ці, ж. 1) Худощавая женщина. 2) Рыба Pelecus cultratus. Вх. Пч. II. 20. 3) Эпитетъ смерти. Грин. І. 231. Смерте, смерте-сухоребрице.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.