Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошуля

Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Гол. II. 18. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. Чуб. V. 373. 2) Струпья на головѣ ребенка. КС. 1893. VII. 80. Вх. Ян. 29. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Мет. 287. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. Макс. В тонких білих кошулечках козака водили. Чуб. V. 306. Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.