Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Прейма нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
