Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Облуплений, -а, -е. Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ.
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні.
Походонька, -ки, ж. Ум. отъ похода.
Промітний, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл.
1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ).
2) Плѣсневѣть.
Сощепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися.
Толочний, -а, -е. 1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле.
2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми.
