Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся?
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб.
Ходовий, -а, -е. 1) Попутный (о вѣтрѣ). 2) — ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря.
