Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лівобіцький

Лівобі́цький, -а, -е. Лѣвобережный. Лівобіцька й правобіцька Україна — то все один край. Св. Л. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВОБІЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВОБІЦЬКИЙ"
Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Догорі́ти Cм. Догоряти.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ. Шух. І. 88.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Тіснити, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого. К. Іов. 41.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІВОБІЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.