Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій.
2) Привлекательный, прелестный.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Ум. вітрячок.
Калека, -ки, ж. Налимъ.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ.
Небогий, -а, -е. Бѣдный.
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривки — крила. Въ черниг. у. крила называются кри́си. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. 4) Простыня. Ум. пля́хі(о)тка. Плахотка-червчаточка.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах.
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Десь-не-десь сніжок, більш таловина.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Лежать всенькі троє. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу.