Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могчи

Могчи́ гл. = могти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГЧИ"
Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.
Пальчик, -ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.