Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'ятлиця

М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця. ЗЮЗО. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯТЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯТЛИЦЯ"
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯТЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.