Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголовок

На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВОК"
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома. Н. Вол. у.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування. Г. Барв. 400.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОВОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.