Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Перекипати, -па́ю, -єш, сов. в. перекипіти, -плю́, -пиш, гл. Перекипать, перекипѣть. Усе в печі перекипить, що й їсти не можна. Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Підстарші дружки.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Призорий, -а, -е. Близорукій.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає.
