Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надзвичайність

Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗВИЧАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗВИЧАЙНІСТЬ"
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Лободи́на, -ни, ж. Стебель лебеды. По городу ходила, лободину зломила. Н. п. Живе, як сорока на лободині. Ном. № 2115.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти. К. ЦН. 228.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Челестник, -ка, м. = челюстники. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДЗВИЧАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.