Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надзвичайність

Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗВИЧАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗВИЧАЙНІСТЬ"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Головешка, -ки ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. І. 7., Ум. головешечка. Г. Барв. 458.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДЗВИЧАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.