Відколуплювати, -люю, -єш, відколупувати, -пую, -єш, сов. в. відколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші).
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне.
Дуб, -ба, м. 1) Раст. дубъ, Quercus robur. Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Описаніе ея: Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. Ой пустились наші запорожці через море дубами. 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Cм. дубило. Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. 5) зеле́ний дуб. Родъ дѣтской игры. 6) висо́кий дуб. Родъ игры въ мячъ. 7) горю́-дуб. Игра въ горѣлки. Гуляти в горю-дуба. 8) ду́ба да́ти. Умереть. дав йому́ ду́ба. Убилъ его. 9) ду́ба става́ти. а) Становиться на дыбы. Кінь дуба стає. б) — ста́ти. Остолбенѣть. Cм. дубала, дубора. 10) по сей дуб ми́ля. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. дубо́к, дубо́чок, ду́бонько, ду́бчик, ду́бчичок. Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Я присалив кониченька до дубонька зеленого. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м'ягке листячко. Ув. дуби́ще.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях.
Обговорити Cм. обговорювати.
Огрійливий, -а, -е. Согрѣвающій, теплый.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Cм. хвоя.
