Бжола, -ли, ж. бжоляник, -ка, м. и пр. = бджола, бджоляник, и пр.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Засво́ювати, -во́юю, -єш, сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Кондяк, -ка́, м. Дьячекъ и учитель церковной школы. А, дай Боже пану бакаляру! ти наш таки, кондяче...
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом.
Саква, -ви, ж. = сак.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною.
