Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озерниця

Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЕРНИЦЯ"
Галанка, -ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Невередь нар. Немного. Харьк. у.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Черево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Посл. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. Шух. І. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. І. 148. Ум. черевко́, черевце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.