Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Присліджувати, -джую, -єш, сов. в. присліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату.
Приточити Cм. приточувати.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
