Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Від'Їздний, -а, -е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од'їздної (чарки)? від'їздне = відклінне.
Го́рне́ць, -нця́, м. Горшокъ. Найдеся купець і на діравий горнець. Наварила горнець м'яса.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.
Квочка, -ки, ж.
1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві.
2) Созвѣздіе плеяды. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі...
3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ум. кво́чечка.
Крикнути Cм. кричати.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Пристромлювати, -люю, -єш, сов. в. пристроми́ти, -млю, -миш, гл. Прикалывать, приколоть, пробивъ чѣмъ либо острымъ (коломъ, копьемъ и пр.). Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Опівночі сина породила... шипшиною взяла пристромила.
