Відсапувати I, -пую, -єш, сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
До́тіль нар. = дотя.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав.
Оглядати, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл.
1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Козаків піджидає, козаків оглядає.
2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію.
2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву.
3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Ой у Краснім на ставочку туман осідає.
4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Cм. предок.
Спиняка, -ки, ж. Ув. отъ спина. Спичка в ніс, болячка в спиняку, поздоровляю, як скажену собаку.