Вовцюган, -на, м. = вовцюга.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть.
Зляшіти, -шію, -єш, гл. Ополячиться. Була вона звичайна Прісьма... за літ скільки запаніла, зляшіла і стала зватися... Фрузиною.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Огняний, -а, -е. = огненний. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Широка огняна хвиля. огняна жертва. Всесожженіе.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю.
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами.
Сорока, -ки, ж. 1) пт. сорока. Сорока білобока. 2) Родъ дѣтской игры. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) соро́ку скакати. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комори сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружком, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. б) водити соро́ки = ходити перезвою.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка.