Забі́гматися, -маюся, -єшся, гл. Забожиться, употребляя выраженіе: «Бігме».
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. Правовірні наші мусульмане.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота.
Проснідати, -даю, -єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу.
Цитрина, -ни, ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Ум. цитри́нка.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені.
