Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пестувати

Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСТУВАТИ"
Аги́йагі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Ме́кнути Cм. мекати.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Оприск, -ку, м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.