Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буртити

Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТИТИ"
Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156.. Cм. балухатий.
Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода. Радом. у.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Мня́та Cм. м'ята.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Наї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Наѣздиться. Дарованим конем не наїздишся. Ном. № 4614.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ. Вх. Зн. 48.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Проохкати, -каю, -єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.