Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? Скоро стам козачка козацький голос зачувати. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Лебедина, -ни, ж.
1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила.
2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. 2) = сліпак 2. 3) Родъ дѣтской игры.
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають.
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати.
