Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпрягати

Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Рудч. Ск. І. 180. Коня третього підпрягти випросив. Г. Барв. 105. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯГАТИ"
Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися. Вх. Уг. 228.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Лахва, -ви, ж. Раздолье, пожива. Левиц. І. 152. Спичка в ніс, а вам лахва. Ном. № 8373.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.