Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. б) = Картопля. в) — ди́ка. Thalictrum minus. г) — лісова́. Purola senuola. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Тіничка, -ки, ж. сосонка-тіни́чка. Раст. Equisetum arvense. Cм. падиволос.
Трутнів, -нова, -ве Относящійся, свойственный трутню. трутнева матка. Пчела, способная класть яички только на трутней.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.
