Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Дужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ дуга.
2) Ушко у сосуда.
3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши.
4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.
5) Анат. ключица.
6) напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув.... Ум. дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Ораз нар. = враз.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить.
Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
