Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підскакувати

Підскакувати, -кую, -єш, сов. в. підскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскакивать, подскочить вверхъ, подпрыгивать, подпрыгнуть. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406. 2) Подскакивать, подскочить къ чему, кому. Рудч. Ск. II. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСКАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСКАКУВАТИ"
Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Шкаралуща и шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСКАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.