Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побережина

Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖИНА"
Берда, -ди, ж. Стража. Желех.
Болісно. Cм. Болізно.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
Чирчак, -ка, м. = чирч. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЕРЕЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.