Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Перечіс, -чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од переносу до самого товстіли носу.
Розширятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розши́ритися, -рюся, -ришся, гл. Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.
Щебетій, -тія, м. = щебетун.
