Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полощувати

Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЩУВАТИ"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Зарну́ти Cм. заринати.
Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.
Огнепальний, -а, -е. Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289.
Переждати Cм. пережидати.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті. Шевч. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.