Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вдівець

Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВДІВЕЦЬ"
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Усмагнути, -гну, -неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже. Волч. у.
Уш 2, уша, м. Названіе человѣка военнаго званія за часто употребляемое такими людьми слово «ужъ». Будьте ласкаві... возьміть собі того уша, що у Голованя (живе). Сим. 4 5.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВДІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.