Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Буде (хата) вохка зімою й весною.
Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою.
Умерчик, -ка, м. = умерлець.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають».
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Як би то хутче побачитись. Іди ж хутчій, не бався!
Шигалля, -ля, с. = шиголля.
