Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — розовий. Antennaria dioica Gärtn.
