Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвенькати

Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВЕНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВЕНЬКАТИ"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Іванчик, -ка, м.золотий. Раст. Galium luteum. Шух. І. 21.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВЕНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.