Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. Cм. натягач 2б.
Нечистий, -а, -е. 1) Нечистый, грязный.
2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла?
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла.
