Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пукатий

Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКАТИЙ"
Бойовничий, -а, -е. Свойственный бойцу. Шейк.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. ( Залюбовск.).
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Посилання, -ня, с. Посыланіе. Грин. III. 41.
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
П'явка, -ки, ж. 1) Пьявка, Hirudo officinalis. Чуб. І. 238. Вх. Пч. II. 28. 2) Синякъ отъ удара палкой или крутомъ. П'явка набігла. 3) Кровопійца. 4) Желѣзная скоба для прикрѣпленія нашивки въ лодяхъ (при пловучей мельницѣ). Вас. 173.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий). Екатер. у.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.