Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L.
Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Згадала баба дівера, що добрий був. 2) — га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі.
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ум. питоньки, питочки. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Потала, -ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Чи зле, чи добре, — тра привикати.
