Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видрочитися

Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДРОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДРОЧИТИСЯ"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Лежа́ння, -ня, с. Лежаніе. За спанням та лежанням і сорочки не будеш мати. Ном. № 10301.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДРОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.