Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуятися

Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУЯТИСЯ"
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Побахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Поразвратничать.
Покашляти, -ляю, -єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі. Черниг. у.
Помріяти, мрію, -єш, гл. Помечтать.
Постачати, -ча́ю, -єш, сов. в. постачити, -чу, -чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. МУЕ. І. 113. Матері буду всього постачати, чого забажає. Кв.
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.