Билець, -льця, м. = билень = бич 2.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ.
Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Рівняти, -няю, -єш, гл.
1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. Богу правий путь рівняйте.
2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Ум. скулка.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Насторошать уші тороплені коні. Тороплена дитина.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.
