Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшугакати

Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУГАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУГАКАТИ"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Нажа́ти Cм. нажинати.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Роз'єднувати, -ную, -єш, сов. в. розєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разъединять, разъединить.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Чуб. V. 1123. Ум. скоринка, скориночка. Чуб. V. 583.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШУГАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.