Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Киринити, -ню, -ниш, гл.
1) Вскапывать, взрывать.
2) Приводить въ безпорядокъ.
8) Пачкать, марать.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria.
Моли́твати, -ваю, -єш, гл. Читать молитву и давать имя новорожденному. Дитину молитвати.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.