Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

серм'яжник

Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРМ'ЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРМ'ЯЖНИК"
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. К. XII. 7. Буде на сторожі добробуту народнього стояти. К. Бай. 64.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Обсміювати, -мї́юю, -єш, сов. в. обсміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали. Левиц. І. 464.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Попрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Потрудиться.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Теметів, -това, м. Кладбище. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕРМ'ЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.